Пояснювальна записка
Предмет «Природознавство» в 5 класі продовжує
курс природознавства початкової школи. Передбачається, що здобуття нових знань,
а також узагальнення, розширення і
поглиблення природничих знань, умінь і навичок, набутих у початковій школі,
забезпечать достатню основу для вивчення біології, хімії, географії, фізики як
самостійних предметів у 6-9 класах.
Основна мета навчального предмета
"Природознавство” в 5 класі – формування природознавчої компетентності учнів
через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ
екологічних знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної діяльності,
розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.
Досягнення зазначеної мети передбачає
вирішення таких основних завдань:
формування ключових і предметних
компетентностей;
формування цілісної природничо-наукової
картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі
та місце людини в ній;
засвоєння і поглиблення знань про різноманіття
об’єктів і явищ природи, зв’язок між явищами живої і неживої природи, зміни
природного середовища під упливом людини;
оволодіння й удосконалення уміннями проводити
спостереження, досліди, вимірювання та описувати їх результати;
виховання позитивного емоційно-ціннісного
ставлення до природи, прагнення діяти в навколишньому середовищі відповідно до
екологічних норм поведінки;
застосування знань про природу в повсякденному
житті для збереження навколишнього середовища та соціально-відповідальної
поведінки в ній, адаптації до умов проживання на певній території, самостійного
оцінювання рівня безпеки навколишнього середовища як сфери життєдіяльності.
Типовими навчальними планами для вивчення
навчального предмета «Природознавство» в 5 класі передбачено
2 навчальних години на тиждень. Загальний обсяг навчального часу становить 70 год, з них 3 год – резервний час, що може
бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм
навчальної діяльності: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів,
роботи з додатковими джерелами інформації, корекції та узагальнення знань.
Відповідно до Державного стандарту базової і
повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 23 листопада 2011 р. № 1392, у програмі предмета «Природознавство»
визначено такі змістові лінії: «Методи пізнання природи. Природознавство – комплекс наук про природу»; «Об’єкти і явища
природи. Природні й штучні системи»; «Земля – планета Сонячної системи. Умови
життя на Землі»; «Людина і природа. Природне середовище і життя людини. Охорона
і збереження природи».
Особливості організації вивчення навчального
матеріалу
Навчально-пізнавальний процес необхідно
спрямовувати на формування в учнів загальнонавчальних умінь і навичок та
ключових компетенцій. У цьому пріоритетами є: діяльнісний підхід, використання
для пізнання навколишнього світу різних методів і прийомів, робота з різними
джерелами інформації для розв’язування проблемних завдань.
Поряд із фронтальними та індивідуальними
формами роботи необхідно залучати школярів до колективної діяльності (парна,
групова робота) із застосуванням інноваційних методик та використанням
інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронного планетарію,
відеосюжетів, віртуальних екскурсій тощо), що сприятиме формуванню в учнів
комунікативної та соціальної компетентностей.
Для засвоєння навчального змісту предмета
«Природознавство» особливе значення мають такі методи і прийоми навчальної
діяльності школярів, як спостереження, проведення нескладних дослідів,
вимірювань, робота з різними інформаційними джерелами тощо. Тому в кожному
розділі програми виділено рубрики «Практичні роботи», «Практичні заняття»,
«Дослідницький практикум» та «Міні-проекти».
«Практичні роботи» і «Практичні заняття»
проводяться і реалізуються на уроці.
«Дослідницький практикум» – це самостійна (або з допомогою дорослих)
робота учнів у позаурочний час. Його
мета – вироблення дослідницьких умінь у процесі розв’язування задач практичного спрямування. Підготовка
«Міні-проектів» здійснюється як на уроці так і в позаурочний час, так само
відбувається їхня презентація. Впровадження проектної технології спрямоване на
стимулювання інтересу учнів до самостійного здобуття нових знань і застосування
їх шляхом розв’язування проблем у конкретній практичній діяльності. Усі
запропоновані міні-проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та
інтегрований зміст.
Тематику завдань для дослідницького практикуму
і міні-проектів учитель може змінювати відповідно до матеріально-технічного
забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, рівня
підготовленості класу, особливостей природи свого краю тощо.
Важливе значення для емоційно-естетичного
сприйняття природи мають спостереження за природою, дидактичні ігри, власні
дослідження, вирішення ситуативних завдань, творчі завдання, уроки, що їх
проведено у формі подорожі, віртуальної екскурсії, усного журналу, репортажу з
місця подій, святкування Дня Землі, Дня космонавтики, дня прильоту птахів,
екологічні акції тощо. Такі форми проведення навчальних занять позитивно
впливають на формування емоційного ставлення до природи, навчають оцінювати
власну діяльність, сприяють розвитку уяви і фантазії.
У навчальних цілях доцільно використовувати
місцевий природознавчий та краєзнавчий матеріал, проводити екскурсії у природу,
населеним пунктом, до краєзнавчого або природничого музею, будинку природи,
планетарію, обсерваторії.
Розподіл годин у програмі є орієнтовним.
Учитель може самостійно змінювати кількість годин, відведених на вивчення тієї
чи іншої теми, порядок вивчення тем, послідовність вивчення питань у межах
теми, пропонувати власну тематику проектів та природознавчих досліджень.
| 
